| | | | |
| завалько́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | завалько́ваний | завалько́вана | завалько́ване | завалько́вані |
| родовий | завалько́ваного | завалько́ваної | завалько́ваного | завалько́ваних |
| давальний | завалько́ваному | завалько́ваній | завалько́ваному | завалько́ваним |
| знахідний | завалько́ваний | завалько́вану | завалько́ване | завалько́вані |
| орудний | завалько́ваним | завалько́ваною | завалько́ваним | завалько́ваними |
| місцевий | на/у завалько́ваному, завалько́ванім | на/у завалько́ваній | на/у завалько́ваному, завалько́ванім | на/у завалько́ваних |
