| | |
| завдя́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | завдя́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | завдя́чуймо |
| 2 особа | завдя́чуй | завдя́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завдя́чуватиму | завдя́чуватимемо, завдя́чуватимем |
| 2 особа | завдя́чуватимеш | завдя́чуватимете |
| 3 особа | завдя́чуватиме | завдя́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завдя́чую | завдя́чуємо, завдя́чуєм |
| 2 особа | завдя́чуєш | завдя́чуєте |
| 3 особа | завдя́чує | завдя́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| завдя́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | завдя́чував | завдя́чували |
| жін. р. | завдя́чувала |
| сер. р. | завдя́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| завдя́чувавши |
