| заве́дений1 – дієприкметник | ||||
| (ввімкнутий; запроваджений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заве́дений | заве́дена | заве́дене | заве́дені |
| родовий | заве́деного | заве́деної | заве́деного | заве́дених |
| давальний | заве́деному | заве́деній | заве́деному | заве́деним |
| знахідний | заве́дений, заве́деного | заве́дену | заве́дене | заве́дені, заве́дених |
| орудний | заве́деним | заве́деною | заве́деним | заве́деними |
| місцевий | на/у заве́деному, заве́денім | на/у заве́деній | на/у заве́деному, заве́денім | на/у заве́дених |