| завербува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | завербува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | завербу́ймо | |
| 2 особа | завербу́й | завербу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | завербу́ю | завербу́ємо, завербу́єм |
| 2 особа | завербу́єш | завербу́єте |
| 3 особа | завербу́є | завербу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | завербува́в | завербува́ли |
| жін.р. | завербува́ла | |
| сер.р. | завербува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| завербо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| завербо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| завербува́вши | ||