| завередува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | завередува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | завереду́ймо | |
| 2 особа | завереду́й | завереду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | завереду́ю | завереду́ємо, завереду́єм |
| 2 особа | завереду́єш | завереду́єте |
| 3 особа | завереду́є | завереду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | завередува́в | завередува́ли |
| жін.р. | завередува́ла | |
| сер.р. | завередува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| завередува́вши | ||