| заверши́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | заверши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заверші́мо, заверші́м | |
| 2 особа | заверши́ | заверші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | завершу́ | завершимо́, заверши́м |
| 2 особа | заверши́ш | завершите́ |
| 3 особа | заверши́ть | заверша́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заверши́в | заверши́ли |
| жін.р. | заверши́ла | |
| сер.р. | заверши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| заве́ршений | ||
| Безособова форма | ||
| заве́ршено | ||
| Дієприслівник | ||
| заверши́вши | ||