| | |
| зави́дувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (заздрити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зави́дувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зави́дуймо |
| 2 особа | зави́дуй | зави́дуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зави́дуватиму | зави́дуватимемо, зави́дуватимем |
| 2 особа | зави́дуватимеш | зави́дуватимете |
| 3 особа | зави́дуватиме | зави́дуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зави́дую | зави́дуємо, зави́дуєм |
| 2 особа | зави́дуєш | зави́дуєте |
| 3 особа | зави́дує | зави́дують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зави́дуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зави́дував | зави́дували |
| жін. р. | зави́дувала |
| сер. р. | зави́дувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зави́дувавши |
