| завихля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | завихля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | завихля́ймо | |
| 2 особа | завихля́й | завихля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | завихля́ю | завихля́ємо, завихля́єм |
| 2 особа | завихля́єш | завихля́єте |
| 3 особа | завихля́є | завихля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | завихля́в | завихля́ли |
| жін.р. | завихля́ла | |
| сер.р. | завихля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| завихля́вши | ||