| | |
| заво́дити1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (допомагати увійти; вести куди не треба; будувати; розпочинати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заво́дити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заво́дьмо |
| 2 особа | заво́дь | заво́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заво́дитиму | заво́дитимемо, заво́дитимем |
| 2 особа | заво́дитимеш | заво́дитимете |
| 3 особа | заво́дитиме | заво́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заво́джу | заво́димо, заво́дим |
| 2 особа | заво́диш | заво́дите |
| 3 особа | заво́дить | заво́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заво́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заво́див | заво́дили |
| жін. р. | заво́дила |
| сер. р. | заво́дило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заво́дивши |
