| | |
| заво́зитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (від: везти”) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заво́зитися, заво́зитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | заво́зитиметься | заво́зитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | заво́зиться | заво́зяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заво́зячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заво́зився, заво́зивсь | заво́зилися, заво́зились |
| жін. р. | заво́зилася, заво́зилась |
| сер. р. | заво́зилося, заво́зилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заво́зившись |
