| | |
| заво́зити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (від: везти”) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заво́зити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заво́зьмо |
| 2 особа | заво́зь | заво́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заво́зитиму | заво́зитимемо, заво́зитимем |
| 2 особа | заво́зитимеш | заво́зитимете |
| 3 особа | заво́зитиме | заво́зитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заво́жу | заво́зимо, заво́зим |
| 2 особа | заво́зиш | заво́зите |
| 3 особа | заво́зить | заво́зять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заво́зячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заво́зив | заво́зили |
| жін. р. | заво́зила |
| сер. р. | заво́зило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заво́зивши |
