| завойо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | завойо́ваний | завойо́вана | завойо́ване | завойо́вані |
| родовий | завойо́ваного | завойо́ваної | завойо́ваного | завойо́ваних |
| давальний | завойо́ваному | завойо́ваній | завойо́ваному | завойо́ваним |
| знахідний | завойо́ваний, завойо́ваного | завойо́вану | завойо́ване | завойо́вані, завойо́ваних |
| орудний | завойо́ваним | завойо́ваною | завойо́ваним | завойо́ваними |
| місцевий | на/у завойо́ваному, завойо́ванім | на/у завойо́ваній | на/у завойо́ваному, завойо́ванім | на/у завойо́ваних |