| | | | |
| заволо́чений1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (закритий хмарами, димом тощо) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | заволо́чений | заволо́чена | заволо́чене | заволо́чені |
| родовий | заволо́ченого | заволо́ченої | заволо́ченого | заволо́чених |
| давальний | заволо́ченому | заволо́ченій | заволо́ченому | заволо́ченим |
| знахідний | заволо́чений, заволо́ченого | заволо́чену | заволо́чене | заволо́чені, заволо́чених |
| орудний | заволо́ченим | заволо́ченою | заволо́ченим | заволо́ченими |
| місцевий | на/у заволо́ченому, заволо́ченім | на/у заволо́ченій | на/у заволо́ченому, заволо́ченім | на/у заволо́чених |
