| заворкува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | заворкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заворку́ймо | |
| 2 особа | заворку́й | заворку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заворку́ю | заворку́ємо, заворку́єм |
| 2 особа | заворку́єш | заворку́єте |
| 3 особа | заворку́є | заворку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заворкува́в | заворкува́ли |
| жін.р. | заворкува́ла | |
| сер.р. | заворкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заворкува́вши | ||