| заворі́тній – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заворі́тній | заворі́тня | заворі́тнє | заворі́тні |
| родовий | заворі́тнього | заворі́тньої | заворі́тнього | заворі́тніх |
| давальний | заворі́тньому | заворі́тній | заворі́тньому | заворі́тнім |
| знахідний | заворі́тній, заворі́тнього | заворі́тню | заворі́тнє | заворі́тні, заворі́тніх |
| орудний | заворі́тнім | заворі́тньою | заворі́тнім | заворі́тніми |
| місцевий | на/у заворі́тньому, заворі́тнім | на/у заворі́тній | на/у заворі́тньому, заворі́тнім | на/у заворі́тніх |