| | |
| завчи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | завчи́тися, завчи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | завчі́мося, завчі́мось, завчі́мся |
| 2 особа | завчи́ся, завчи́сь | завчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завчу́ся, завчу́сь | завчимо́ся, завчимо́сь, завчи́мся |
| 2 особа | завчи́шся | завчите́ся, завчите́сь |
| 3 особа | завчи́ться | завча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | завчи́вся, завчи́всь | завчи́лися, завчи́лись |
| жін.р. | завчи́лася, завчи́лась |
| сер.р. | завчи́лося, завчи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| завчи́вшись |
