| | |
| зав’я́зуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зав’я́зуватися, зав’я́зуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зав’я́зуймося, зав’я́зуймось |
| 2 особа | зав’я́зуйся, зав’я́зуйсь | зав’я́зуйтеся, зав’я́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зав’я́зуватимуся, зав’я́зуватимусь | зав’я́зуватимемося, зав’я́зуватимемось, зав’я́зуватимемся |
| 2 особа | зав’я́зуватимешся | зав’я́зуватиметеся, зав’я́зуватиметесь |
| 3 особа | зав’я́зуватиметься | зав’я́зуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зав’я́зуюся, зав’я́зуюсь | зав’я́зуємося, зав’я́зуємось, зав’я́зуємся |
| 2 особа | зав’я́зуєшся | зав’я́зуєтеся, зав’я́зуєтесь |
| 3 особа | зав’я́зується | зав’я́зуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зав’я́зуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зав’я́зувався, зав’я́зувавсь | зав’я́зувалися, зав’я́зувались |
| жін. р. | зав’я́зувалася, зав’я́зувалась |
| сер. р. | зав’я́зувалося, зав’я́зувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зав’я́зувавшись |
