| завірю́шний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | завірю́шний | завірю́шна | завірю́шне | завірю́шні |
| родовий | завірю́шного | завірю́шної | завірю́шного | завірю́шних |
| давальний | завірю́шному | завірю́шній | завірю́шному | завірю́шним |
| знахідний | завірю́шний | завірю́шну | завірю́шне | завірю́шні |
| орудний | завірю́шним | завірю́шною | завірю́шним | завірю́шними |
| місцевий | на/у завірю́шному, завірю́шнім | на/у завірю́шній | на/у завірю́шному, завірю́шнім | на/у завірю́шних |