| | |
| зада́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зада́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зада́влюймо |
| 2 особа | зада́влюй | зада́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зада́влюватиму | зада́влюватимемо, зада́влюватимем |
| 2 особа | зада́влюватимеш | зада́влюватимете |
| 3 особа | зада́влюватиме | зада́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зада́влюю | зада́влюємо, зада́влюєм |
| 2 особа | зада́влюєш | зада́влюєте |
| 3 особа | зада́влює | зада́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зада́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зада́влював | зада́влювали |
| жін. р. | зада́влювала |
| сер. р. | зада́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зада́влюваний |
| Безособова форма |
| зада́влювано |
| Дієприслівник |
| зада́влювавши |
