| | |
| задира́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (піднімати вгору) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | задира́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | задира́ймо |
| 2 особа | задира́й | задира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | задира́тиму | задира́тимемо, задира́тимем |
| 2 особа | задира́тимеш | задира́тимете |
| 3 особа | задира́тиме | задира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | задира́ю | задира́ємо, задира́єм |
| 2 особа | задира́єш | задира́єте |
| 3 особа | задира́є | задира́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| задира́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | задира́в | задира́ли |
| жін. р. | задира́ла |
| сер. р. | задира́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| задира́вши |
