| | |
| задува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (починати дути; гасити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | задува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заду́ймо |
| 2 особа | заду́й | заду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | задува́тиму | задува́тимемо, задува́тимем |
| 2 особа | задува́тимеш | задува́тимете |
| 3 особа | задува́тиме | задува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заду́ю | заду́ємо, заду́єм |
| 2 особа | заду́єш | заду́єте |
| 3 особа | заду́є | заду́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заду́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | задува́в | задува́ли |
| жін. р. | задува́ла |
| сер. р. | задува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| задува́вши |
