| заду́мливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заду́мливий | заду́млива | заду́мливе | заду́мливі |
| родовий | заду́мливого | заду́мливої | заду́мливого | заду́мливих |
| давальний | заду́мливому | заду́мливій | заду́мливому | заду́мливим |
| знахідний | заду́мливого, заду́мливий | заду́мливу | заду́мливе | заду́мливих, заду́мливі |
| орудний | заду́мливим | заду́мливою | заду́мливим | заду́мливими |
| місцевий | на/у заду́мливому, заду́мливім | на/у заду́мливій | на/у заду́мливому, заду́мливім | на/у заду́мливих |