| | |
| заду́мувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заду́мувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заду́муймо |
| 2 особа | заду́муй | заду́муйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заду́муватиму | заду́муватимемо, заду́муватимем |
| 2 особа | заду́муватимеш | заду́муватимете |
| 3 особа | заду́муватиме | заду́муватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заду́мую | заду́муємо, заду́муєм |
| 2 особа | заду́муєш | заду́муєте |
| 3 особа | заду́мує | заду́мують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заду́муючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заду́мував | заду́мували |
| жін. р. | заду́мувала |
| сер. р. | заду́мувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заду́мувавши |
