| зазеле́ний – прикметник | ||||
| (надто зелений; дуже юний ) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зазеле́ний | зазеле́на | зазеле́не | зазеле́ні |
| родовий | зазеле́ного | зазеле́ної | зазеле́ного | зазеле́них |
| давальний | зазеле́ному | зазеле́ній | зазеле́ному | зазеле́ним |
| знахідний | зазеле́ний, зазеле́ного | зазеле́ну | зазеле́не | зазеле́ні, зазеле́них |
| орудний | зазеле́ним | зазеле́ною | зазеле́ним | зазеле́ними |
| місцевий | на/у зазеле́ному, зазеле́нім | на/у зазеле́ній | на/у зазеле́ному, зазеле́нім | на/у зазеле́них |
| [розм.] | ||||