| | |
| зайцюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зайцюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зайцю́ймо |
| 2 особа | зайцю́й | зайцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зайцюва́тиму | зайцюва́тимемо, зайцюва́тимем |
| 2 особа | зайцюва́тимеш | зайцюва́тимете |
| 3 особа | зайцюва́тиме | зайцюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зайцю́ю | зайцю́ємо, зайцю́єм |
| 2 особа | зайцю́єш | зайцю́єте |
| 3 особа | зайцю́є | зайцю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зайцю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зайцюва́в | зайцюва́ли |
| жін. р. | зайцюва́ла |
| сер. р. | зайцюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зайцьо́ваний |
| Безособова форма |
| зайцьо́вано |
| Дієприслівник |
| зайцюва́вши |
