| | |
| зако́взатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зако́взатися, зако́взатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зако́взаймося, зако́взаймось |
| 2 особа | зако́взайся, зако́взайсь | зако́взайтеся, зако́взайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зако́взаюся, зако́взаюсь | зако́взаємося, зако́взаємось, зако́взаємся |
| 2 особа | зако́взаєшся | зако́взаєтеся, зако́взаєтесь |
| 3 особа | зако́взається | зако́взаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зако́взався, зако́взавсь | зако́взалися, зако́взались |
| жін.р. | зако́взалася, зако́взалась |
| сер.р. | зако́взалося, зако́взалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зако́взавшись |
