| заковиля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | заковиля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заковиля́ймо | |
| 2 особа | заковиля́й | заковиля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заковиля́ю | заковиля́ємо, заковиля́єм |
| 2 особа | заковиля́єш | заковиля́єте |
| 3 особа | заковиля́є | заковиля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заковиля́в | заковиля́ли |
| жін.р. | заковиля́ла | |
| сер.р. | заковиля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заковиля́вши | ||