| | |
| зако́втувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зако́втувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зако́втуймо |
| 2 особа | зако́втуй | зако́втуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зако́втуватиму | зако́втуватимемо, зако́втуватимем |
| 2 особа | зако́втуватимеш | зако́втуватимете |
| 3 особа | зако́втуватиме | зако́втуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зако́втую | зако́втуємо, зако́втуєм |
| 2 особа | зако́втуєш | зако́втуєте |
| 3 особа | зако́втує | зако́втують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зако́втуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зако́втував | зако́втували |
| жін. р. | зако́втувала |
| сер. р. | зако́втувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зако́втувавши |
