| | |
| закозири́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (стати зарозумілим) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | закозири́тися, закозири́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | закозирі́мося, закозирі́мось, закозирі́мся |
| 2 особа | закозири́ся, закозири́сь | закозирі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | закозирю́ся, закозирю́сь | закозиримо́ся, закозиримо́сь, закозири́мся |
| 2 особа | закозири́шся | закозирите́ся, закозирите́сь |
| 3 особа | закозири́ться | закозиря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | закозири́вся, закозири́всь | закозири́лися, закозири́лись |
| жін.р. | закозири́лася, закозири́лась |
| сер.р. | закозири́лося, закозири́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| закозири́вшись |
