| | |
| заколиха́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заколиха́тися, заколиха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заколиші́мося, заколиші́мось, заколиші́мся, заколиха́ймося, заколиха́ймось |
| 2 особа | заколиши́ся, заколиха́йся, заколиха́йсь | заколиші́ться, заколиха́йтеся, заколиха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заколишу́ся, заколишу́сь, заколиха́юся, заколиха́юсь | заколи́шемося, заколи́шемось, заколи́шемся, заколиха́ємося, заколиха́ємось, заколиха́ємся |
| 2 особа | заколи́шешся, заколиха́єшся | заколи́шетеся, заколише́тесь, заколиха́єтеся, заколиха́єтесь |
| 3 особа | заколи́шеться, заколиха́ється | заколи́шуться, заколиха́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | заколиха́вся, заколиха́всь | заколиха́лися, заколиха́лись |
| жін.р. | заколиха́лася, заколиха́лась |
| сер.р. | заколиха́лося, заколиха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заколиха́вшись |
