| | |
| заколиха́ти1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (змусити заснути; заспокоїти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заколиха́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заколиші́мо, заколиха́ймо, заколиші́м |
| 2 особа | заколиши́, заколиха́й | заколиші́ть, заколиха́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заколишу́, заколиха́ю | заколи́шемо, заколи́шем, заколиха́ємо, заколиха́єм |
| 2 особа | заколи́шеш, заколиха́єш | заколи́шете, заколиха́єте |
| 3 особа | заколи́ше, заколиха́є | заколи́шуть, заколиха́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | заколиха́в | заколиха́ли |
| жін.р. | заколиха́ла |
| сер.р. | заколиха́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| заколи́ханий |
| Безособова форма |
| заколи́хано |
| Дієприслівник |
| заколиха́вши |
