| законоучи́тель – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | законоучи́тель | законоучи́телі |
| родовий | законоучи́теля | законоучи́телів |
| давальний | законоучи́телеві, законоучи́телю | законоучи́телям |
| знахідний | законоучи́теля | законоучи́телів |
| орудний | законоучи́телем | законоучи́телями |
| місцевий | на/у законоучи́телеві, законоучи́телю, законоучи́телі | на/у законоучи́телях |
| кличний | законоучи́телю | законоучи́телі |