| закорені́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | закорені́лий | закорені́ла | закорені́ле | закорені́лі |
| родовий | закорені́лого | закорені́лої | закорені́лого | закорені́лих |
| давальний | закорені́лому | закорені́лій | закорені́лому | закорені́лим |
| знахідний | закорені́лий, закорені́лого | закорені́лу | закорені́ле | закорені́лі, закорені́лих |
| орудний | закорені́лим | закорені́лою | закорені́лим | закорені́лими |
| місцевий | на/у закорені́лому, закорені́лім | на/у закорені́лій | на/у закорені́лому, закорені́лім | на/у закорені́лих |