| | |
| закукурі́читися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (розпалитися, розсердитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | закукурі́читися, закукурі́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | закукурі́чмося, закукурі́чмось |
| 2 особа | закукурі́чся | закукурі́чтеся, закукурі́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | закукурі́чуся, закукурі́чусь | закукурі́чимося, закукурі́чимось, закукурі́чимся |
| 2 особа | закукурі́чишся | закукурі́читеся, закукурі́читесь |
| 3 особа | закукурі́читься | закукурі́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | закукурі́чився, закукурі́чивсь | закукурі́чилися, закукурі́чились |
| жін.р. | закукурі́чилася, закукурі́чилась |
| сер.р. | закукурі́чилося, закукурі́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| закукурі́чившись |
