| закіптя́влювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | закіптя́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закіптя́влюймо | |
| 2 особа | закіптя́влюй | закіптя́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закіптя́влюватиму | закіптя́влюватимемо, закіптя́влюватимем |
| 2 особа | закіптя́влюватимеш | закіптя́влюватимете |
| 3 особа | закіптя́влюватиме | закіптя́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закіптя́влюю | закіптя́влюємо, закіптя́влюєм |
| 2 особа | закіптя́влюєш | закіптя́влюєте |
| 3 особа | закіптя́влює | закіптя́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| закіптя́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | закіптя́влював | закіптя́влювали |
| жін. р. | закіптя́влювала | |
| сер. р. | закіптя́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| закіптя́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| закіптя́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| закіптя́влювавши | ||