| | |
| закіптя́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | закіптя́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | закіптя́влюймо |
| 2 особа | закіптя́влюй | закіптя́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | закіптя́влюватиму | закіптя́влюватимемо, закіптя́влюватимем |
| 2 особа | закіптя́влюватимеш | закіптя́влюватимете |
| 3 особа | закіптя́влюватиме | закіптя́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | закіптя́влюю | закіптя́влюємо, закіптя́влюєм |
| 2 особа | закіптя́влюєш | закіптя́влюєте |
| 3 особа | закіптя́влює | закіптя́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| закіптя́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | закіптя́влював | закіптя́влювали |
| жін. р. | закіптя́влювала |
| сер. р. | закіптя́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| закіптя́влюваний |
| Безособова форма |
| закіптя́влювано |
| Дієприслівник |
| закіптя́влювавши |
