| | |
| залу́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | залу́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | залу́плюймо |
| 2 особа | залу́плюй | залу́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залу́плюватиму | залу́плюватимемо, залу́плюватимем |
| 2 особа | залу́плюватимеш | залу́плюватимете |
| 3 особа | залу́плюватиме | залу́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залу́плюю | залу́плюємо, залу́плюєм |
| 2 особа | залу́плюєш | залу́плюєте |
| 3 особа | залу́плює | залу́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| залу́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | залу́плював | залу́плювали |
| жін. р. | залу́плювала |
| сер. р. | залу́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| залу́плюваний |
| Безособова форма |
| залу́плювано |
| Дієприслівник |
| залу́плювавши |
