| | |
| залю́блювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | залю́блювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | залю́блюймо |
| 2 особа | залю́блюй | залю́блюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залю́блюватиму | залю́блюватимемо, залю́блюватимем |
| 2 особа | залю́блюватимеш | залю́блюватимете |
| 3 особа | залю́блюватиме | залю́блюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залю́блюю | залю́блюємо, залю́блюєм |
| 2 особа | залю́блюєш | залю́блюєте |
| 3 особа | залю́блює | залю́блюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| залю́блюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | залю́блював | залю́блювали |
| жін. р. | залю́блювала |
| сер. р. | залю́блювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| залю́блювавши |
