| | |
| залюбля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | залюбля́тися, залюбля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | залюбля́ймося, залюбля́ймось |
| 2 особа | залюбля́йся, залюбля́йсь | залюбля́йтеся, залюбля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залюбля́тимуся, залюбля́тимусь | залюбля́тимемося, залюбля́тимемось, залюбля́тимемся |
| 2 особа | залюбля́тимешся | залюбля́тиметеся, залюбля́тиметесь |
| 3 особа | залюбля́тиметься | залюбля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залюбля́юся, залюбля́юсь | залюбля́ємося, залюбля́ємось, залюбля́ємся |
| 2 особа | залюбля́єшся | залюбля́єтеся, залюбля́єтесь |
| 3 особа | залюбля́ється | залюбля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| залюбля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | залюбля́вся, залюбля́всь | залюбля́лися, залюбля́лись |
| жін. р. | залюбля́лася, залюбля́лась |
| сер. р. | залюбля́лося, залюбля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| залюбля́вшись |
