| | |
| заля́кувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заля́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заля́куймо |
| 2 особа | заля́куй | заля́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заля́куватиму | заля́куватимемо, заля́куватимем |
| 2 особа | заля́куватимеш | заля́куватимете |
| 3 особа | заля́куватиме | заля́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заля́кую | заля́куємо, заля́куєм |
| 2 особа | заля́куєш | заля́куєте |
| 3 особа | заля́кує | заля́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заля́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заля́кував | заля́кували |
| жін. р. | заля́кувала |
| сер. р. | заля́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| заля́куваний |
| Безособова форма |
| заля́кувано |
| Дієприслівник |
| заля́кувавши |
