| заляпоті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | заляпоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заляпоті́мо, заляпоті́м | |
| 2 особа | заляпоти́ | заляпоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заляпочу́ | заляпотимо́, заляпоти́м |
| 2 особа | заляпоти́ш | заляпотите́ |
| 3 особа | заляпоти́ть | заляпотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заляпоті́в | заляпоті́ли |
| жін.р. | заляпоті́ла | |
| сер.р. | заляпоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заляпоті́вши | ||