| | |
| заміча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (помічати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заміча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заміча́ймо |
| 2 особа | заміча́й | заміча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заміча́тиму | заміча́тимемо, заміча́тимем |
| 2 особа | заміча́тимеш | заміча́тимете |
| 3 особа | заміча́тиме | заміча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заміча́ю | заміча́ємо, заміча́єм |
| 2 особа | заміча́єш | заміча́єте |
| 3 особа | заміча́є | заміча́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заміча́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заміча́в | заміча́ли |
| жін. р. | заміча́ла |
| сер. р. | заміча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заміча́вши |
