зани́куватися – дієслово недоконаного виду | ||
(заїкатися) | ||
Інфінітив | зани́куватися, зани́куватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зани́куймося, зани́куймось | |
2 особа | зани́куйся, зани́куйсь | зани́куйтеся, зани́куйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зани́куватимуся, зани́куватимусь | зани́куватимемося, зани́куватимемось, зани́куватимемся |
2 особа | зани́куватимешся | зани́куватиметеся, зани́куватиметесь |
3 особа | зани́куватиметься | зани́куватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зани́куюся, зани́куюсь | зани́куємося, зани́куємось, зани́куємся |
2 особа | зани́куєшся | зани́куєтеся, зани́куєтесь |
3 особа | зани́кується | зани́куються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зани́куючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зани́кувався, зани́кувавсь | зани́кувалися, зани́кувались |
жін. р. | зани́кувалася, зани́кувалась | |
сер. р. | зани́кувалося, зани́кувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зани́кувавшись |