| | |
| зани́куватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (заїкатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зани́куватися, зани́куватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зани́куймося, зани́куймось |
| 2 особа | зани́куйся, зани́куйсь | зани́куйтеся, зани́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зани́куватимуся, зани́куватимусь | зани́куватимемося, зани́куватимемось, зани́куватимемся |
| 2 особа | зани́куватимешся | зани́куватиметеся, зани́куватиметесь |
| 3 особа | зани́куватиметься | зани́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зани́куюся, зани́куюсь | зани́куємося, зани́куємось, зани́куємся |
| 2 особа | зани́куєшся | зани́куєтеся, зани́куєтесь |
| 3 особа | зани́кується | зани́куються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зани́куючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зани́кувався, зани́кувавсь | зани́кувалися, зани́кувались |
| жін. р. | зани́кувалася, зани́кувалась |
| сер. р. | зани́кувалося, зани́кувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зани́кувавшись |
