| запарале́люваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | запарале́люваний | запарале́лювана | запарале́люване | запарале́лювані |
| родовий | запарале́люваного | запарале́люваної | запарале́люваного | запарале́люваних |
| давальний | запарале́люваному | запарале́люваній | запарале́люваному | запарале́люваним |
| знахідний | запарале́люваний, запарале́люваного | запарале́лювану | запарале́люване | запарале́лювані, запарале́люваних |
| орудний | запарале́люваним | запарале́люваною | запарале́люваним | запарале́люваними |
| місцевий | на/у запарале́люваному, запарале́люванім | на/у запарале́люваній | на/у запарале́люваному, запарале́люванім | на/у запарале́люваних |