| | |
| запарале́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | запарале́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | запарале́люймо |
| 2 особа | запарале́люй | запарале́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | запарале́люватиму | запарале́люватимемо, запарале́люватимем |
| 2 особа | запарале́люватимеш | запарале́люватимете |
| 3 особа | запарале́люватиме | запарале́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | запарале́люю | запарале́люємо, запарале́люєм |
| 2 особа | запарале́люєш | запарале́люєте |
| 3 особа | запарале́лює | запарале́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| запарале́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | запарале́лював | запарале́лювали |
| жін. р. | запарале́лювала |
| сер. р. | запарале́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| запарале́люваний |
| Безособова форма |
| запарале́лювано |
| Дієприслівник |
| запарале́лювавши |
