| | |
| запозива́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (притягати кого-небудь до судової відповідальності) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | запозива́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | запозива́ймо |
| 2 особа | запозива́й | запозива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | запозива́тиму | запозива́тимемо, запозива́тимем |
| 2 особа | запозива́тимеш | запозива́тимете |
| 3 особа | запозива́тиме | запозива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | запозива́ю | запозива́ємо, запозива́єм |
| 2 особа | запозива́єш | запозива́єте |
| 3 особа | запозива́є | запозива́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| запозива́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | запозива́в | запозива́ли |
| жін. р. | запозива́ла |
| сер. р. | запозива́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| запозива́вши |
