| запроха́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | запроха́тися, запроха́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | запроха́ймося, запроха́ймось | |
| 2 особа | запроха́йся, запроха́йсь | запроха́йтеся, запроха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | запроха́юся, запроха́юсь | запроха́ємося, запроха́ємось, запроха́ємся |
| 2 особа | запроха́єшся | запроха́єтеся, запроха́єтесь |
| 3 особа | запроха́ється | запроха́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | запроха́вся, запроха́всь | запроха́лися, запроха́лись |
| жін.р. | запроха́лася, запроха́лась | |
| сер.р. | запроха́лося, запроха́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| запроха́вшись | ||