| запро́шений1 – дієприкметник | ||||
| (якого запросили; який отримав запрошення) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | запро́шений | запро́шена | запро́шене | запро́шені |
| родовий | запро́шеного | запро́шеної | запро́шеного | запро́шених |
| давальний | запро́шеному | запро́шеній | запро́шеному | запро́шеним |
| знахідний | запро́шеного, запро́шений | запро́шену | запро́шене | запро́шених, запро́шені |
| орудний | запро́шеним | запро́шеною | запро́шеним | запро́шеними |
| місцевий | на/у запро́шеному, запро́шенім | на/у запро́шеній | на/у запро́шеному, запро́шенім | на/у запро́шених |