| засві́чувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (запалювати) | ||
| Інфінітив | засві́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | засві́чуймо | |
| 2 особа | засві́чуй | засві́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | засві́чуватиму | засві́чуватимемо, засві́чуватимем |
| 2 особа | засві́чуватимеш | засві́чуватимете |
| 3 особа | засві́чуватиме | засві́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | засві́чую | засві́чуємо, засві́чуєм |
| 2 особа | засві́чуєш | засві́чуєте |
| 3 особа | засві́чує | засві́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| засві́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | засві́чував | засві́чували |
| жін. р. | засві́чувала | |
| сер. р. | засві́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| засві́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| засві́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| засві́чувавши | ||